Сьогодні в рубриці „Команда „Усмішки Тимоші“ ми познайомимо вас із людиною, чиє велике серце й посвячена праця дарували діткам надію в найтемніші часи. З перших днів війни Світлана Свиридюк, координатор проєкту „Евакуація діток до Італії“, турбувалася про кожну сім’ю, яка їхала на лікування. Іноді вона не встигала відпочивати між рейсами, але не зупинялася й нікому не відмовляла. Що надихає її до такої невтомної праці, ви дізнаєтеся в нашому бліц-інтерв’ю.
❓Як давно ви з „Усмішкою Тимоші“?
✅ Якщо говорити про початок активної присутності, то це — початок війни і евакуації.
❓Що мотивує вас працювати у Фонді?
✅ Бажання бути частиною проекту-Мрії.
❓Що вас найбільше дивує в роботі Фонду?
✅ Присутність Бога. В усьому.
❓Як ви познайомилися з „Усмішкою Тимоші“?
✅ Через знайомство з сім’єю Санько. Була в молитовній групі з початку лікування Тимоші в Італії.
❓Чому ви вирішили евакуювати діток?
✅ Побачивши оголошення, повідомила Юлю, що знаю італійську і готова допомагати. Через 2 дні був дзвінок — готуватися і їхати.
❓Що входило до ваших обов’язків під час евакуації?
✅ Отримувати список від адміністратора, обдзвонювати кожну сім’ю для уточнення деталей поїздки. Зв’язок з водіями. Безпосередній супровід під час поїздок. Пошуки житла в Рівному для сімей, які через війну не могли розрахувати час на дорогу. Зв’язок з італійськими лікарями в Польщі — надсилання їм медичної документації і списків дітей.
❓Скільки евакуаційних рейсів було організовано „Усмішкою Тимоші“?
✅ Важко сказати. Це були і великі автобуси, і маленькі, буси, машини…самостійні переїзди і перельоти сімей навіть з інших країн — Польща, Туреччина.
❓Які ваші вміння, знання чи досвід Бог використав під час евакуації?
✅ Володіння італійською мовою і координаторські здібності.
❓Що було найскладніше під час евакуації?
✅ Дуже важко було покидати щоразу Україну і не знати, чи зможеш повернутися, і що буде з рідними під час твоєї відсутності.
❓Без чого евакуація була б неможливою?
✅ Без співпраці з тими, хто був готовий допомагати: італійці і українці, церкви, волонтери. Прості люди з великими серцями.
Для себе відкрила іншу Італію та іншу Україну.
❓Що лишило в серці найяскравіший спогад з евакуаційних рейсів?
✅ Те, як зустрічали дітей в Монці. Це італійське містечко, куди ми безпосередньо доїжджали автобусом.
❓Чи підтримуєте ви стосунки з тими, хто виїхав на лікування до Італії?
✅ З деякими дуже тісні, дружні і постійні.
❓Чи є можливість сьогодні онкохворим діткам поїхати на лікування до Італії?
✅ Так.
❓Що необхідно зробити, аби потрапити українським діткам на безкоштовне лікування?
✅ Зателефонувати нам! 😉