День 4.
Бог. ❤️
Він ніколи не нав’язується. Вибір завжди за людиною. І хоч так, у Нього є всі методи впливу, але Він ні за що не забере волю людини. Це так дивно! Він – Творець, має повне право панувати, має владу і силу примусити – але жодного разу не зробить цього. Вибір завжди за нами… Ми так прагнемо свободи вибору, і Він – Той Єдиний, Який дає її. Люди прагнуть домінувати, панувати, властвувати, контролювати… А Він… довіряє… Довіряє недосконалій людині право вибору… Як таке осягнути? Чому? Чому не зупиниш вбивцю? Чому не зупиниш хабарника? Чому не зупиниш ґвалтівника? Та якщо Він зробить це по відношенню до них, тоді, чи готовий ти, що і у тебе заберуть право вибору? Що і тебе Він візьме і заставить щось робити?.. Ох, які тяжкі ці запитання… Але Він, не дивлячись ні на що, зберігає за тобою твою волю. Це прекрасно? Шкода, що не завжди ми вміємо користуватися цією свободою… Та Він неодмінно направить і навчить, якщо ВИБЕРЕШ любити Його. Якщо вибереш шукати Його. За тебе цей вибір ніхто не зробить. Він віддав Себе. А мій вибір – прийняти цей Дар, чи ігнорувати. О, як же ж мій вибір впливає на майбутнє і оточуючих!
Ти ніколи нікого не заставиш любити, вірити, відчувати… І Він це знає. Тому Він так огортає Собою Душі, які ОБИРАЮТЬ Його. Він глибоко поважає твій вибір. Йому подобається, коли ми хочемо робити те, що Він хоче. Йому цікаві твої думки. А ще прекрасніше, коли тебе цікавлять Його думки. Коли ти вибереш сьогодні запитати у Нього: “А що б Ти хотів, щоб я думала, читала, дивилася, говорила, несла, робила, мріяла?”. Коли ти запитуєш: “Коханий, про що Ти переживаєш?”. Коли ти йдеш, дивишся на Небо, і розумієш: “Він зараз точно посміхається!”.
Я. ❤️
Сьогодні робили перестановочку і натрапила на таку «коробочку пам’яті». В думках ожили картини з минулого. Болючі. Насправді, хоч живу лише 34 роки, та пережила в своєму житті дуууже тяжкі обставини. Наприклад, планувати похорон дитини… Не позаздриш… І чим далі живу, тим менше порад хочеться роздавати… А ще менше порад хочеться чути… Мене дивують люди, у яких на все є свій “рецепт успєха”. Сторонюся таких. Мене взагалі важко в чомусь переконати. Але цікаво, що Дух Святий інколи підказує робити такі речі, про які навіть раніше і в слух не наважилася б сказати. З Ним мені подобається. Ми разом і співаємо, і радіємо, і плачемо. Він, безумовно, мій найкращий Друг. І ось, що із останніх подій розумію: “Бога достатньо для щастя!” Такого непідробного, глибокого, справжнього щастя! Тому щиро заявляю, що я ДУУУУЖЕ щаслива людина! І таке з Душею може зробити тільки Він! ❤️
Поклик. ❤️
Вперше задумалася про будівництво християнської Онкоклініки в Україні ще в далекому 2018. Коли ми потрапили в лікарню з раком крові. Знову ці думки почали турбувати свідомість, коли ми лікувалися в Італії, в одній з кращих клінік Європи. Але коли Тімоша одужав, то перестала думати про це. Бо всіма зусиллями хотіла залишитися жити в Італії. Бо якщо трапиться рецидив… І рецидив трапився. Дуже швидко. Тімоша пішов на Небо. І думки про “щось зробити для українських дітей” знову засіли у Серці. Ми повернулися в Україну, але перед від‘їздом зустрілися з засновниками італійської дууууже благословенної лікарні (до речі, вони побудували її після смерті своєї донечки). Розказала про Мрію і плани, з якими повертаюся в Україну. Вони підтримали. Надихнули. Підбадьорили. І ось закінчується 2021 рік. Ми приклали всі зусилля, щоб придбати землю. І, якщо Бог дозволить, в перших місяцях 2022 року “Усмішка Тимоші” буде мати на руках усі необхідні документи. Моліться, будь ласка, про це! І приєднуйтеся до нас! ❤️