Ось ще одна чудесна історія порятунку. Кожного разу, читаючи їх, підіймаю погляд мого серця до Небес. І дякую Богу. І усміхаюся Тимошику. Кожна дитина, полікована в достойних умовах, – це коштовний камінь у Небесну Тимошину скарбничку.
Вірю, що Небеса УСМІХАЮТЬСЯ, коли ми живемо не для себе. ❤️ Правда ж?
Історію записала вчителька Музичук Наталія про свою ученицю
Музичук Наталю, місто Рівне. Я не помилилася. Вчителька і дівчинка мають однакову прізвище та ім’я. І доля їх звела недаремно!
«Я знала Наталю з десятирічного віку. Завжди усміхнена і привітна дівчинка раптом, в один момент почала змінюватися на очах. Зник блиск в очах і жага до життя, натомість з’явилися розгубленість і постійна тривожність.
Вона була однією з моїх учениць, завжди ріднішою за решту. Бо ми маємо одне ім’я і одне прізвище. Та, незважаючи на цей факт, вона мовчала про те, що відбувається з нею, а я… не питала.
Розсіяний склероз… Саме так називається хвороба, яка розділила життя моєї Наталі на дві частини, на «до» і «після». Вона росла, закінчила школу, перетворилася на справжню красуню і… далі гасла.
Прийшовши одного разу до Наталі в лікарню, в якій вона проводила щорічно по кілька місяців, я почула важку життєву історію, яка закінчилася неймовірними словами: «Я буду терпіти, я не здамся. Господь мене не залишить». Посміхнувшись після таких теплих сильних слів, я вийшла з відділення і залилася слізьми. Що в даному випадку можна було зробити??? Єдине – молитися!!!!!!! Терпляче, довго молитися.
Відповідь від Бога завжди несподівана. Я отримала відповідь на свої молитви через Інстаграм (ХХІ століття).
Про «УСМІШКУ ТІМОШІ» дізналася випадково. Прочитала про цю організацію на сторінці Юлії Санько. І здивувалася тому, що написавши повідомлення і надавши потрібну інформацію про хворобу моєї Наталі, через кілька днів отримала позитивну відповідь. Діагноз, який для України є вироком, піддавався лікуванню в одній із найкращих лікарень світу БЕЗКОШТОВНО!!!!!! Далі настав момент розмови з батьками (які на той момент перебували в Польщі), подачі документів і отримання позитивної відповіді. Слава Богу за все!!!!!!!!!!
Батьки моєї підопічної глухонімі, бабуся доглядала за молодшими дітьми, а Наталі на той момент ще не було 18 років. І обставини склалися так, що до Італії ми вирушили вдвох. Одне ім’я, одне прізвище, і порятунок одного життя. В Польщі нас та інших діток зустріли машини швидкої допомоги з лікарями з Італії, які дуже привітно та з любов’ю в серці супроводжували спочатку до готелю, а на наступний день – до аеропорту. Це люди з великої літери.
З однією італійкою розговорилися в кареті швидкої допомоги. Вона розповіла про те, наскільки страшно та відповідально було приймати рішення про допомогу українським дітям. Про те, як відмовляла її особисто родина, про усвідомлення війни та небезпеки. Обіймаючись перед літаком вона додала: «Для Бога кордони – не перешкода!»
Літак, переліт, нова країна, незнайома мова і безперервна молитва…
В лікарні Газліні ми з Наталею перебували 10 днів. Переклад документів з української на італійську, аналізи, довгі розмови з лікарями, пункція зі спинного мозку і підтвердження діагнозу – розсіяний склероз. Хвороба, яка є невиліковною!!!!!!!!!!
Я пам’ятаю момент, коли в палату зайшла лікар Манкарді, завжди усміхнена молода жінка, і сказала про те, що якщо повертатися в Україну, то шансів на нормальне життя дуже мало. Вона допомогла з переведенням моєї Наталі з дитячого в доросле відділення (виповнилося 18 років), тримала під власним контролем ситуацію і щиро намагалася допомогти. Слава Богу за все!!!!!
Через 10 днів ми залишили лікарню, переїхали в пансіонат (безкоштовне проживання та харчування) і… закінчилися уколи, які Наталя вводила собі через день. Купити такі ліки виявилося неможливим в Італії. А далі – диво!!!!! Без уколів дівчинка почуває себе прекрасно!!!!!!!!!!!!!!!
Вже пройшло понад 4 місяці від початку цієї дивовижної історії порятунку. Наталя досі в Італії, почувається добре без жодних уколів. Що далі????????
На все Божа воля…
Зі своєї сторони, та від імені двох Наталь Музичук хотілося б подякувати команді «УСМІШКА ТІМОШІ» та кожному, як з української, так і з італійської сторони, хто став причетним до порятунку життя багатьох дітей.
Низький вам уклін!!!!!!»
Реквізити Християнського благодійного фонду «Усмішка Тимоші»:
PayPal: timoshas.smile@gmail.com
Розрахунковий рахунок:
UA663052990000026009000705161
5169 3305 2239 4722
P.S. Помоліться, будь ласка, за Наталочку. ❤️