Кожна жива Душа – це історія. Це – Всесвіт. Це – унікальне сплетіння доріг і обставин. Це – доля.
Тому, кожна евакуація – це завжди трепет. З багатьма Душами ніколи не зналися раніше. Ми навіть нічого не можемо гарантувати, бо лікарі – не Бог. Буває, трапляються вдячні Серця. Буває – не дуже. Але щодня ти прокидаєшся з молитвою: «Боже, кому сьогодні допомогти?».
Душа втомлена. Руки – теж. Очі-серце часто плачуть. Та усмішки цих янголят, які тепер у безпеці – неймовірний Божий подарунок, який щодня нагадує, що ЛЮДЯНІСТЬ – це те, що і робить нас Людьми.
Люблю. Вірю. Переможемо! 💛💙
https://youtu.be/es_79Hn2b8s