Хтось запитує: «Скільки вдалося евакуювати діточок?» Відповідаю: «Не знаю». І не хочу рахувати. Просто все роблю для того, щоб більше. Тепер щоденною молитвою стало вже звичне: «Господи, допоможи врятувати ЩЕ ОДНЕ життя!» І Бог дає. Бог допомагає. Завтра з нашого міста вирушає наступна колона в Італію. Це завжди трепет і сльози радості. Це ніколи не статистика.
Це завжди почуття і відчуття вдячності.
Дякую Тані Іванюк, Світлані Свиридюк, Андрію Подгорцю, Анічці Михайлус і Лілі. Які невпинно трудяться, щоб організувати все в Україні. Дякую Оксані Нефьодовій, Августіно Донтуоно і кожній італійській сім‘ї, що роблять можливим прийом усіх наших.
Щоразу Бог вражає Своїм проведінням. І Своїм Серцем. І Своєю підтримкою. Дякую!
Дякую кожному Ангелу, який стоїть поруч. І оберігає. І направляє.
Люблю. Живімо! ❤