loader

Історія Сашка

Лис
17

Скажу відверто, жоден з команди «Усмішка Тимоші» НІКОЛИ НЕ ГОТУВАВСЯ до евакуації. Ми не вміли, і не знали усю методологію. Єдине, що рухало нами – нестримне бажання допомогти ще одній онкохворій дитині…

І ви знаєте, що Бог допоміг, провів, та продовжує керувати усіма процесами евакуації діток. Так і з Клінікою. Жоден з нас ніколи не будував клініку. Онкологічну. Християнську. Найкращу. НІКОЛИ. Єдине, що нами керує – це нестримне бажання допомогти ще одній онкохворій дитині. І так, як і з евакуацією – Сам Бог керує процесом, та направляє наші кроки. Сам відкриває двері. Сам посилає Своїх людей.

Коли почалася війна, часу зважувати всі “за” і “проти” евакуації – не було. Ми просто брали і йшли туди, куди вів Господь. Як результат – 60 історій, що продовжуються. Щаслива бути частинкою цих історій!

Дякую Тані Іванюк (адміністратор Фонду) – вона цілодобово приймала дзвінки, оброблювала інформацію, приймала в себе вдома діток, які чекали на рейс і ще багато такого, що не повинна була б робити вагітна на 9 місяці жінка… Але вона робила, бо хотіла врятувати ще одну онкохвору дитиночку…

Дякую Світлані Свиридюк (координатор Фонду), вона супроводжувала кожен евакуаційний автобус. Обігрівала, допомагала, підбадьорювала зляканих і втомлених батьків та діток. Часто, повертаючись з Італії, вона навіть не мала можливості відпочити і знову сідала на наступний евакуаційний автобус! Вона робила, бо хотіла врятувати ще одну онкохвору дитиночку…

Дякую Анні Михайлус і Лілії Ткач (медсестри, які супроводжували кожен рейс). Вони в автобусі робили крапельниці, давали таблетки, кололи уколи… Вони робили це, бо хотіли врятувати ще одну онкохвору дитиночку…

Дякую водіям Андрію Подгорцю, Денису Горковчуку, пану Володимиру, Петру Чикеренді.
Дякую церкві «Преображення» міста Рівного, що гостинно приймали у себе людей, які чекали на автобус. Не просто приймали, а теплом і смачною їжею світили і благовістили!

А сьогодні – історія пасажира першого автобуса Сашка (лист мами).

«Семирічний Сашуня: життєрадісний хлопчик, який любить гратися з друзями, любить свою сім’ю і життя, багато мріє.

Одного разу ми помітили в нього на тілі синці. Він нам розказував, що з хлопцями побився в школі. Наступного дня я мала піти туди, щоб про все розпитати вчителя. Але ранок мій розпочався з телефонного дзвінка: “Олесю, прокидайся. Почалася війна.” Сашкові синці ми відклали, до 5 березня.
05.03.2022 р. – день, який змінив наше життя. День, коли розумієш, що Життя = жити. Як я хотіла, щоб він продовжував жити. Біль охопив мене. Серце стискалося. Стало дуже страшно. Словами не передати…

Стан у сина важкий. Лікар каже, щоб завтра вранці відправлялися в Тернопіль, і везти його потрібно обережно, бо дуже погані аналізи. Ніч пройшла в сльозах і в молитві: “Господи допоможи!” Наступного ранку, коли ми приїхали в Тернопіль, нам підтвердили діагноз Гострий мієлоїдний лейкоз, і повідомили, що нічим нам не зможуть допомогти. Лікар нам сказала, що завтра Християнський благодійний Фонд “Усмішка Тимоші” відправляє евакуаційний автобус з онкохворими дітками на лікування в Італію, і вона спитає, чи є в них ще місця. “Якщо є, то ви їдете”.

Чудо Господнє. Є місця, нас везуть в кращу клініку Європи – “Centro Maria Letizia Verga”. В дорозі було страшно, була потреба в молитві за Сашка, ми просили всіх, хто може – молитися. Дякувати Богу – доїхали, нас відразу забрали в швидку і доставили в лікарню.

Як тут гарно та комфортно, окрема кімната, душ, все є. І саме основне – все безкоштовно. Господи, який добрий Ти до нас! Дякуємо.
В автобусі, я чула якісь розмови про Юлю, яка це все організувала, яка спасає мою дитину. Так хотілося з нею познайомитися…

Початок лікування був не легкий, через 43 дня нас відпустили додому. Приїхали мій чоловік і молодший син. Як добре, що всі разом. Життя по маленьку ставало на місце. Одного дня Юля привезла допомогу нам всім, тоді ми й познайомились. Сльози стримати я не змогла. Щира вона така, добре серце. Я дякувала, а вона мені у відповідь: “Це не я. Це все Господь!” Так Бог давав ще одне підтвердження, що Він спас мою дитину. Але діє Він через тих, хто чує Його.
Дякуємо Юлі і Юрі! Дякуємо “Усмішці Тимоші”! Ми щасливі, що Господь познайомив нас з вами! Дякуємо всім, хто поруч!
Наша історія продовжується…»

Реквізити Християнського благодійного фонду «Усмішка Тимоші»:

www.timoshas-smile.com

PayPal: timoshas.smile@gmail.com

Розрахунковий рахунок:
UA663052990000026009000705161

5169 3305 2239 4722

Дивіться також

Рівно 60!!!
Сьогодні особливий день. Особисто для мене він був дуже хвилюючим, часто сльози заважали говорити, а змішані почуття переповнювали Душу. Рівно...
Чудесна історія Аліночки
Сьогоднішня історія - це ще одне неймовірне диво! В одному із наших евакуаційних рейсів трапилася неймовірна ситуація. Координатор Світлана і...
Історія Златочки з Волині
Ви знаєте, що ми будуємо першу в Україні християнську онкологічну Клініку для діток з раком крові? Пробачте, що через війну...
Переглянути всі новини

Ми в Instagram

Перейти
в Instagram

Підписатися на email-розсилку

Бажаєте отримувати новини на ваш email? Додайте свій email до нашої розсилки