15 лютого, 2020
Привіт, любі! Хочу поділитися Мрією, яка живе в нашому серці. Величезна, по-людськи нереальна Мрія! Можливо, Бог її вклав у наші серця? Бо без Нього, Його керівництва, Його допомоги і ведення, цю Мрію не втілити в життя. Виношую її давно, ще з Італії. Не могла насмілитись сказати її вголос, бо якась дуже вона в людських очах недосяжна.
Та вчора, коли побачила, скільки навкруги добрих, небайдужих, співчутливих, людяних, достойних людей, то осміліла, і повірила в чудо!
Отож, мріємо ПОБУДУВАТИ ДИТЯЧУ ОНКОЛОГІЧНУ КЛІНІКУ в місті Рівне. З туалетом у кожній палаті. З вентиляцією, очищенням повітря, з ортопедичними ліжками для діток, і (що дуже важливо) для дорослого. Де прибиральниця і персонал не гримає на пацієнтів, де лікар лікує, і не заглядає в гаманець. Де протокол лікування новітній, і ніхто не цурається підвищення кваліфікації. Де є душеопікуни і психологи для діток і батьків. Де відношення не змінюється від соціального статусу.
Де прибирають в палаті після 10 ранку, коли всі вже прокинулися. Де крапельниця дає сигнал, коли докрапали ліки. Де смачна їжа, різна щодня. Де не відправляють додому безнадійних. Де роблять трансплантацію. Де плачуть з тобою. Де обіймають, коли в тебе вже закінчуються сили…
Можу писати ще так довго…
Вище, описала вам не щось нездійсненне. Вище описала те, що ми пережили на власному досвіді. Вірю, що ми не дарма пройшли лікування в тій лікарні. І так, все в Божих руках. Навіть найкраща медицина не в силі змінити те, що незмінне. Та ми можемо полегшити сам перебіг лікування, можемо полегшити страждання дитині і батькам. Ми достойні кращого! Ми достойні чесного! Так, у нас, в Україні, в наш час! Господи, допоможи нам…
Поки що немає проектів, планів, статутів. Та є Бог, Який у силі здійснити нездійсненне. І серце, яке вірить у Його чудеса!
Заразіться цією ж Мрією! Моліться про це. Думайте про це. І, вірю, скоро, дуже скоро Бог відповість!
Небеса посміхаються, коли ми думаємо про інших. Хто-зна, може так клініку і назвемо: «Усмішка Тимоші».