27 жовтня, 2021
«Юля, ти – таке щастя!» – Бог.
Чули від Нього такі зізнання? О, яке це щастя: чути, відчувати, осязати, вірити у Його Любов.
Він знає твою Душу досконало. Тому в Нього немає очікувань. Він знає усі промахи і невдачі наперед – тому Його не розчаруєш!
О, яке це щастя – знати, що в Біблії жодного разу немає слова «дисципліна» (бо Він знає, що це не мій/твій «каньок»), і не зустрінеш на її сторінках слова «обов‘язок», бо за ним слідує почуття провини і боргу.
Як же ж пояснити цю таку дивовижну, нелюдську, а Божу Любов?
Її не потрібно заслуговувати, в Неї немає «любимчиків», Вона Любить тебе усього (навіть з найпотаємнішими темницями). Просто бере і любить.
Свобода… Ось що знаходиш в Її обіймах. Ось чого ми так прагнемо, та поза Нею (Його любов‘ю) нам не досягнути свободи. Його Любов звільняє… Вона відновлює ідентичність. У Ній ти знаходиш себе. І Його…
О! Як же ж це увібрати в слова?!
Його любов дивна… Вона повела Його на хрест… Вона дала людині ВИБІР розіп’яти Її. Вона не осуджує. Вона спасає. Вона не обіцяє, що буде легко. Але обіцяє, що Сам Він зітре кожну твою сльозу!
Хочеш цю Любов? Вона твоя… Бери. Заплачено. Дуже дорого заплачено. Але це того варте. Щоби оселитися в тобі, Любов пішла на хрест і простила тобі усю нечисть. Вона стала доступною тобі і мені. Вона стала ближчою, ніж дихання, бо буже жити навіть тоді, коли перестанеш дихати. Вона, лиш Вона подарує тобі Небеса. Повір у цю Любов. І Вона прийде. І оселиться в тобі. Бо ти – Її щастя!
Так! Саме ти!